Оригінальна назва: Corpse bride.
Рік: 2005.
Країна: США.
Режисер: Тім Бартон (Tim Burton).

Холодний вітер, що проймає до кісток... напівтемрява, яка приховує  непотрібні речі і підкреслює зловіщі обриси сірих будинків та голих  дерев... ніжна приємна музика, що додає описаному пейзажу містичності й  загадковості... Уявивши все це ви зануритесь у чарівну атмосферу ґотичних казкових світів. А якщо самі не можете нафантазувати, то варто  звернутись до казок знаменитого Тіма Бартона (Tim Burton). І якраз є гарна нагода – в кінці цього року виходить в прокат новий мультфільм  Майстра «Труп нареченої» (Corpse bride).  

«Дивна назва для мультфільму...» - подумає пересічний глядач, що не  надто цікавиться хто і яке створює кіно. А той, хто хоч трохи знайомий з  творчістю геніального Бартона, лише порадіє – адже кіно з ТАКОЮ назвою і  від ТАКОЇ людини ще до виходу на екрани приречене бути зарахованим до шедеврів. Дехто в цьому вже переконаний.  

Перший повнометражний мультфільм Тіма Бартона «Кошмар перед Різдвом» (Nightmare before Cristmas) хоча й насправді не був зрежисований ним  (він лише написав сценарій, спродюсував його та повністю контролював  знімальний процес), але зазвичай його вважають саме «бартонівським». Стиль Тіма у ньому відчутно сповна. Таким же і є «Труп нареченої».  Найхарактернішою ознакою мультфільмів Бартона є їх ляльковість. І ляльки  у нього особливі – з граційними силуетами, витонченими рисами обличчя і  чарівними великими очима. Ще за часів першого мульту Бартона 1982 року  «Вінсента» (Vincent) сформувалися такі типажі, що стали улюбленими і  надовго засіли у голові Майстра.   

До речі, чарівне тріо – режисер, композитор, головний герой – присутнє і тут. Хоча здається у мультфільмів і немає живих акторів в головних  ролях, але не в цьому випадку. Вродливого і меланхолійного Віктора зроблено зі зовнішності неперевершеного Джонні Деппа (Johnny Depp), він  же його і озвучив. Ну а композитором традиційно (для фільмів Бартона) став Данні Ельфман (Danny Elfman). Тому, сподіваюся, ви уявляєте, що можна чекати від таких людей в одному проекті.  

Окремої уваги заслуговує і головна героїня. Чарівний напіврозкладений  скелет молодої дівчини – чи не романтично звучить? Не зважаючи на свій  неживий стан виглядає вона чудово, правда час від часу губить деякі частини свого тіла – то, захопившись грою на піаніно, руку втратить, то, захопившись танцями, ногу загубить, а то просто так око відпадає… Але це дрібниці. Найголовніше те, що вона має всі шанси стати культовим  персонажем серед підростаючої молоді (хоча чому лише серед неї – навіть і більш дорослої аудиторії). У сучасному розкомплексованому світі це і для трупів можливо.     

Мультфільм вартий уваги і ретельного перегляду хоча б тому, що  продукція подібного штибу взагалі надзвичайно рідко з’являється у практиці світового кінематографу. А тим більше потрапляє у прокат. Особисто для мене це кіно вже стало одним з улюблених і обов’язково увійде в особисту колекцію для перегляду довгими холодними зимовими  вечорами для створення маленької локальної казки – доброї і незвичайної ґотичної історії зі щасливим кінцем. Дякую, пане Бартоне... щиро дякую.

(c) Український Готичний Портал (www.gothic.com.ua)