Evilly personal place

Оригінальна назва: Charlie and Chocolate factory.
Рік: 2005.
Країна: США.
Режисер: Тім Бартон (Tim Burton).

І знову чарівне тріо казкарів-кінематографістів створило шедевр – зовсім не дитячу казку. Чи то пак, не зовсім дитячу. Книгу для дітей «Чарлі та шоколадна фабрика» (Charlie and the Chocolate Factory) Роальда Даля (Roald Dahl) вже раніше робили спробу екранізувати. 1971 року з’явився фільм, знятий за цим твором. Історію Роальда Даля просто не могли проіґнорувати, бо вийшла вона аж надто вже яскрава (у друкованому варіанті). Але не можна стверджувати, що режисеру Мелу Стюарту (Mel Stuart) це вдалося. Навіть сам автор книги розчарувався настільки, що заборонив будь-кому і будь-коли ще робити екранізації на його твори. Але тоді він ще навіть не здогадувався до чого може дійти майстерність режисера і що може створити бурхлива фантазія генія кіно.  

А цим генієм кіно став не абихто, а сам Тім Бартон (Tim Burton). Кому ж  іще могли виділити такий немаленький бюджет і надати дозвіл екранізації, як не найневгамовнішій дитині Голівуду. Такий титул Бартон  заслужив не просто так. Почавши свій творчий шлях з ґотичного мульту  «Вінсент» і здобувши світове визнання й популярність на добревідомому нині «Бетмені» Тім утвердився також і як майстер незвичайних, милих і по-своєму прекрасних казок штибу «Сонна лощина», «Едвард Руки-Ножиці», «Бітлджюс» та «Велика риба». Після такого послужного списку дійсно варто було чекати від нього і дітища Даля чогось феєричного та надзвичайного.  

За екранізацію «Чарлі...» Бартон взявся з величезним задоволенням, бо  яскравішої історії годі й було шукати. Невідомо чи бачив він першу  екранізацію книги, але якщо й так, то намагався забути геть все і  створити своє та унікальне. Вдалося? Твердо можна сказати – так! Перш за  все запросив на головну роль незамінного, чарівного і незрівнянного  Джонні Деппа (Johnny Depp), композитором взяв геніального друга Данні  Ельфмана (Danny Elfman) і зйомки почалися. 

Ну мабуть перш за все слід згадати декорації. Важко підібрати одне слово, щоб висловити своє захоплення роботою художника, якому активно  допомагав і сам Бартон. Казково, яскраво, неймовірно і далі в тому ж  дусі. Фільм для дітей (за задумом) і тому яскравості цій вони дійсно  порадіють. Хоча тут слід зазначити, що геній Бартона розраховував не лише на дитячу аудиторію. Але про це трошки далі. Повернемось до декорацій. Я допустила неточність – не весь фільм вони такі яскраві. На початку цілком в ґотично-романтичному стилі Тіма ми бачимо кривеньку  бідну хатинку з маленьким головним героєм і його батьками. Відкрию  невелику таємницю – Бартону завжди подобались сюрреалістичні пейзажі  німецького кіно початку минулого століття (найяскравіший приклад – «Кабінет доктора Калігарі»). Це його захоплення лишило свій відбиток і  на «Чарлі...».  

Особливої уваги також заслуговує роль Джонні Деппа. Віллі Вонка у його  виконані вийшов просто надзвичайним і навіть й близько не стоїть до  того першого «Чарлі...» – Жене Уаілдера (Gene Wilder), який є дуже невиразним і просто не цікавим актором. Джонні ж вдалося зробити цей  образ настільки досконалим, що у нього повірили навіть дорослі. Персонаж його на перший погляд негативний і злий, але й тут не обійшлося без  сюрпризу – наприкінці фільму він навіть стає милим і викликає щире  співчуття у глядача. Депп має дуже виразну міміку і у цій стрічці йому  вдалося використати її повною мірою. Як великий прихильник цього актора загалом я не пригадую інших його ролей, де б йому ще вдалося аж стільки покривлятися перед камерою.   

Не забув Тім Бартон додати до фільму і свого фірмового чорного гумору.  Завдяки йому картина здобула зовсім не дитячу витонченість і значно розширила свою потенціальну аудиторію. Істинні ж «бартомани» лише  порадувались – Майстер не тільки не розчарував їх «дитячим»  фільмом, а й  подарував чергову порцію фанатичного задоволення та справжньої насолоди  від перегляду. Навіть якщо ви вже не вважаєте себе дитиною – переглянути фільм варто. Хоча б придбавши якісну копію на DVD та влаштувавшись зручно вдома перед екраном. І наостанок додам – якщо ви  хоч трохи знаєтеся в англійській мові, то не зіґноруйте фільму з оригінальною звуковою доріжкою, бо пісеньки умпа-лумпів є чимось надзвичайним. Данні Ельфман постарався. Приємного перегляду, мої любі...

(c) Український Готичний Портал (www.gothic.com.ua)